закортіти

ЗАКОРТІ́ТИ, ти́ть, кому, заст. кого, безос., перев. з інфін., розм. Док. до корті́ти.

Йому закортіло заглянуть в той шинок, бо таких шинків давніше не було в Журбанях (Н.-Лев., І, 1956, 465);

Ще перші дні по закінченні навчання в гімназії, як стануть уже роз’їздитися товариші на канікули по домівках, закортить і Павлові додому (Головко, II, 1957, 409);

І обернуться в дітлахів Обох нас закортіло, І враз у синь обруч злетів, Підкинутий уміло (Рильський, III, 1961, 267);

Хлопцеві закортіло й собі поласувати горіхами (Трубл., Мандр., 1938, 71).

Значення в інших словниках

1. закортіти — закорті́ти дієслово доконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
2. закортіти — див. хотітися  Словник синонімів Вусика
3. закортіти — док. неос, захотітися, ЗАБАЖАТИСЯ.  Словник синонімів Караванського
4. закортіти — -тить, кому, заст. кого, безос., перев. з інфін., розм. Док. до кортіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. закортіти — ЗАХОТІ́ТИСЯ безос. (про виникнення бажання у кого-небудь), СХОТІ́ТИСЯ, ЗАБАЖА́ТИСЯ, ЗАБАГА́ТИСЯ, ЗАБАГНУ́ТИСЯ, ЗАБА́ГТИСЯ, ЗАМАНУ́ТИСЯ, ЗАХТІ́ТИСЯ рідше; ЗАЖАДА́ТИСЯ, ЗАКОРТІ́ТИ розм., СКОРТІ́ТИ розм., ПОКОРТІ́ТИ розм., ЗАБАНДЮ́РИТИСЯ фам.  Словник синонімів української мови
6. закортіти — Закортіти, -ти́ть гл. безл. Сильно захотѣться. Аж труситься, так йому закортіло напиться тієї помсти. Стор. І. 187. Закортіло чоловіка зайти у шинок. Рудч. Ск. II. 129.  Словник української мови Грінченка