закоцюрблений

ЗАКОЦЮ́РБЛЕНИЙ, а, е, розм. Який закоцюрбився; загнутий.

Порося було сите, пахуче, з закоцюрбленим хвостиком (Н.-Лев., III, 1956, 377).

Значення в інших словниках

1. закоцюрблений — закоцю́рблений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. закоцюрблений — закуцьорблений, -а, -е, розм. Який закоцюрбився; загнутий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закоцюрблений — ЗА́ГНУ́ТИЙ прикм. (який має вигнуту, закручену форму), ЗАКОЦЮ́РБЛЕНИЙ (ЗАКУЦЬО́РБЛЕНИЙ) розм., ЗАКАРЛЮ́ЧЕНИЙ розм.; ГАЧКУВА́ТИЙ, ГАКУВА́ТИЙ, КРЮЧКУВА́ТИЙ, КАРЛЮЧКУВА́ТИЙ, КЛЮКА́СТИЙ діал. (який має форму гачка, крючка, карлючки і т. ін.). Найменша сестра.  Словник синонімів української мови
4. закоцюрблений — Закоцю́рблений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)