закріпачуватися
ЗАКРІПА́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАКРІПА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся. док., іст.
1. Ставати кріпаком.
2. тільки недок. Пас. до закріпа́чувати.
В епоху феодалізму, що виник на руїнах античного суспільства і розкладу первісно-общинного ладу так званих варварських племен Західної Європи, основні виробники-селяни закріпачуються поміщиками (Ком. Укр., 8, 1966, 63).
Словник української мови (СУМ-11)