закукурікати

ЗАКУКУРІ́КАТИ, закукурі́каю, закукурі́каєш і рідко закукурі́чу, закукурі́чеш, док.

1. Проспівати кукуріку, кукурікнути.

Потріпав [півень] крилами, закукурікав та — шубовсть у Лаврінові огірки (Н.-Лев., II, 1956, 372).

2. Почати кукурікати;

// безос.

На повний голос залився магнітофон. Заверещало, засвистіло, закукурікало і занявчало по-котячому (Збан., Мор. чайка, 1959, 158).

Значення в інших словниках

1. закукурікати — закукурі́кати дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. закукурікати — закукурікаю, закукурікаєш і рідко закукурічу, закукурічеш, док. 1》 Проспівати кукуріку, кукурікнути. 2》 Почати кукурікати. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. закукурікати — Закукурікати, -каю(-чу), -каєш (-чеш) гл. Закукурекать. Опівночі закукурікали півні. Стор. II. 68.  Словник української мови Грінченка