закурликати
ЗАКУРЛИ́КАТИ, закурли́каю, закурли́каєш і закурли́чу, закурли́чеш і ЗАКУРЛЮ́КАТИ, аю, аєш, док. Почати курликати (про журавлів).
Раптом у небі закурликали журавлі, і Андрій залишив свою роботу, прислухався і застиг (Гур., Наша молодість, 1949, 227);
// Утворювати звуки, що нагадують курликання журавлів.
У трубці щось запищало, закурликало, загуло, ну, точнісінько тобі лірник заграв (Кол., Терен.., 1959, 350).
Словник української мови (СУМ-11)