залаятися
ЗАЛА́ЯТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Почати лаятися.
Роботящий, смирний [хлопець].., і вже ні з ким не залається, не заведеться (Кв.-Осн., II, 1956, 429);
// Вимовити образливі, лайливі слова.
— А чим же військо не військо? — Дуже непросте з вигляду, — каже сусіда, — наче студенти академічні. При них і залаятися незручно (Ю. Янов., І, 1954, 31).
Словник української мови (СУМ-11)