залізничний
ЗАЛІЗНИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до залізни́ця.
Служба поштова більше, може, ніж яка-будь інша, крім залізничної, вимагає строгої пунктуальності і уваги (Фр., II, 1950, 313);
Рівне поле перетинав залізничний насип (Донч., II, 1956, 111);
Замели сніги залізничну колію між Києвом і Ніжином (Довж., І, 1958, 56);
Якось надвечір батальйони штурмували велику залізничну станцію (Гончар, III, 1959, 376);
// Стос. до залізниці.
Входить Сашко у форменому залізничному кашкеті (Зар., Антеї, 1962, 209);
— А хто він такий? — Зараз знову вчителем.. В залізничному училищі викладає (Головко, II, 1957, 442).
Словник української мови (СУМ-11)