Словник української мови в 11 томах

замалий

ЗАМАЛИ́Й, а, е, розм.

1. Менший розміром, величиною, кількістю і т. ін., ніж потрібно.

Щоб не розбудити дідуся, Гриць тихцем уступив босоніж у руді, виношені та виброджені, вже замалі для нього шкарбуни (Збан., Сеспель, 1961, 300);

Лозовий взяв з кутка згорнуту карту області, розклав її на столі. Стіл для неї виявився замалий (Руд., Остання шабля, 1959, 283).

◊ Світ замали́й див. світ.

2. Надто молодий, малий віком.

Кухтиха переривалась на роботі. Семен був ще замалий для того, щоб міг впоратись коло худоби (Іщук, Вербівчани, 1961, 52).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. замалий — замали́й прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. замалий — див. малий  Словник синонімів Вусика
  3. замалий — -а, -е, розм. 1》 Менший за розміром, величиною, кількістю і т. ін., ніж потрібно. 2》 Надто молодий, малий за віком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. замалий — світ замали́й кому. Комусь хочеться волі, простору, активного, діяльного життя. — Я, Михайло Подолян, знову в подорож збираюся.— І коли вже ти вгомонишся? — Прискіпується стара.— Голова біла, а йому світ замалий (C. Журахович).  Фразеологічний словник української мови
  5. замалий — Замали́й, -ла́, -ле́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)