замета
ЗАМЕ́ТА, и, ж., діал.
1. Замет.
2. Заметіль.
— І куди він хоче їхати по такій заметі? (Фр., III, 1950, 263).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАМЕ́ТА, и, ж., діал.
1. Замет.
2. Заметіль.
— І куди він хоче їхати по такій заметі? (Фр., III, 1950, 263).
Словник української мови (СУМ-11)