заметь
ЗА́МЕТЬ, і, ж., діал.
1. Замет.
Надворі сипав сніг, куріло, дороги в горах були непрохідні, заметі страшенні (Фр., III, 1950, 292).
2. Заметіль.
Хай свище заметь, без тепла і хліба.., Він [Устим] до людей було вночі придиба. Зогріється і каші попоїсть (Мал., II, 1948, 16).
Словник української мови (СУМ-11)