заметь
ЗА́МЕТЬ, і, ж., діал.
1. Замет.
Надворі сипав сніг, куріло, дороги в горах були непрохідні, заметі страшенні (Фр., III, 1950, 292).
2. Заметіль.
Хай свище заметь, без тепла і хліба.., Він [Устим] до людей було вночі придиба. Зогріється і каші попоїсть (Мал., II, 1948, 16).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заметь — за́меть іменник жіночого роду замет; заметіль діал. Орфографічний словник української мови
- заметь — -і, ж., діал. 1》 Замет. 2》 Заметіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заметь — ЗАВІРЮ́ХА (сильний вітер із снігом), ХУРТОВИ́НА, МЕТЕ́ЛИЦЯ, ВІ́ХОЛА, ЗАМЕТІ́ЛЬ, ХУ́ГА, ЗАВІ́Я, СНІГОВІ́Й, СНІЖНИ́ЦЯ, ХУГОВІ́Й, ЮГА́, ХВИ́ЩА розм., ХУГАВИ́ЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛИЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛЯ розм., ХУРДИ́ГА розм., ХУРТЕ́ЧА розм., СНІГОВИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови