1. Словник української мови в 11 томах

заметушня

ЗАМЕТУШНЯ́, і́, ж., діал. Метушня.

Всю ніч стояла заметушня у панських будинках (Вас., II, 1959, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заметушня — заметушня́ іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. заметушня — -і, ж., діал. Метушня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заметушня — МЕТУШНЯ́ (поспішний, безладний рух; дріб'язкові справи, турботи; шум, пов'язаний з цією дією), МЕТУШІ́ННЯ, СУМ'Я́ТТЯ, БІ́ГАННЯ, БІГАНИ́НА розм., БІГОТНЯ́ розм., КРУТАНИ́НА розм., МОТАНИ́НА (МЕТАНИ́НА) розм., РЕ́ЙВАХ розм., РО́ЗРУХ розм., ВЕРЕМІ́Я розм. Словник синонімів української мови