заметіль
ЗАМЕТІ́ЛЬ, і, ж. Сильний вітер із снігом; хуртовина.
Від самої землі, здавалось, до хмар бушувала й крутила заметіль (Збан., Ліс. красуня, 1955, 8);
Мало не всю ніч мела перша густа заметіль. Вітрець.. гнав поперед себе дрібний, сухий сніг (Коп., Як вони.., 1961, 174);
*Образно. Буде ще .. простір лиману, і вітер попутний, і біла заметіль чайок над головою (Гончар, Тронка, 1963, 340).
Словник української мови (СУМ-11)