замешкати —
заме́шкати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
замешкати —
Заме́шкати, заме́шкувати. Оселитися, найняти житло, кімнату. В домі появили ся якісь чужі люди, котрих перше ніхто не бачив і не знав. Був се якийсь магнетизер Жув і єго жінка, що займала ся спіритизмом.
Українська літературна мова на Буковині
замешкати —
див. замешкувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
замешкати —
заме́шкати оселитися (ср, ст): Дядько Володимир, що спеціяльно любив мою сестру і мене, дуже хотів, аби ми замешкали у него, але мій тато на це не хотів пристати, бо помешкання дядька було тісне (Шухевич)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
замешкати —
Замешкати, -каю, -єш гл. Занять подъ жилье. Ніхто не замешкав спустілого обійстя. Св. Л. 71.
Словник української мови Грінченка