замешкати
Заме́шкати, заме́шкувати. Оселитися, найняти житло, кімнату. В домі появили ся якісь чужі люди, котрих перше ніхто не бачив і не знав. Був се якийсь магнетизер Жув і єго жінка, що займала ся спіритизмом. Они обоє замешкали у вдови і рядили ся там, так яку себе (Б., 1895, 42, 2); Вона замешкує низеньку комнату, стеля закрашена писанками, червоними і голубими стяжками, позолоченими орішками та силою иньшого дивацтва (Б., 1895, 12, 1)
// пол. zamieszkać — оселитися, zamieszkać kątem — найняти куток (в когось).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.