замжичити

ЗАМЖИ́ЧИТИ, ить, док. Почати мжичити;

// безос.

По обіді настирливий західний вітер таки наманив темно-сірих хмар; вони вщерть заполонили світ. Як і вчора, знову тоскно замжичило (Логв., Літа.., 1960, 26).

Значення в інших словниках

1. замжичити — замжи́чити дієслово доконаного виду безос.  Орфографічний словник української мови
2. замжичити — -ить, док. Почати мжичити. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замжичити — ЗАДОЩИ́ТИ безос., розм. (про обложний дощ — почати дощити), ЗАДОЩИ́ТИСЯ розм.; ЗАМРЯЧИ́ТИ безос. і ос., ЗАМЖИ́ЧИТИ безос. і ос., ЗАСЛЬОТИ́ТИ розм., ЗАСЛЬОТИ́ТИСЯ розм. (про густий дощ, туман, мокрий сніг). В кінці жовтня задощило (В.  Словник синонімів української мови