замилуватися
ЗАМИЛУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. без додатка, ким, чим, рідко на кого-що і з кого-чого. Милуючись, захоплено задивитися на кого-, що-небудь.
Ви так задивилися на все те [красу краєвиду], так замилувалися, що незчулися, як і ваші очі закрились, як тихе забуття почало колихати вашу голову (Мирний, IV, 1955, 319);
Оленка непомітно стала на порозі, притулилася до одвірка, замилувалася Роксаною (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 349);
Не можна не замилуватися красою будинків Праги (Рильський, III, 1956, 313);
Валентин Модестович не міг не розсміятися. — Подумаєш, який Нарцис! — пролунав ззаду насмішкуватий голос. —Так замилувався на себе… (Шовк., Інженери, 1956, 11).
2. Полюбити що-небудь, виявити велику схильність, пристрасть до чогось.
Словник української мови (СУМ-11)