замилювання
ЗАМИ́ЛЮВАННЯ, я, с.:
◊ Зами́лювання оче́й, зневажл. — навмисне приховування хиб, недоліків, прикрашування дійсного, справжнього становища; обман, окозамилювання.
Тепер же мені так збридло усяке крутійство і замилювання очей своїм та чужим, що, здається, хутко вже в другу крайність вдамся (Л. Укр., V, 1956, 58);
Що впадало в око на цьому засіданні? По-перше. Ніякого прикрашування дійсності, ніякого замилювання очей (Вишня, І, 1956, 367).
Словник української мови (СУМ-11)