заможно

ЗАМО́ЖНО. Присл. до замо́жний.

Батько був добрий, і мати нічого.. Знали нас люди, жили ми заможно (Щог., Поезії, 1958, 338);

Заможно і культурно живе колгоспне селянство (Цюпа, Україна.., 1960, 103).

Значення в інших словниках

1. заможно — замо́жно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. заможно — Присл. до заможний.  Великий тлумачний словник сучасної мови