замічений

ЗАМІ́ЧЕНИЙ, а, е. розм. Дієпр. пас. мин. ч. до замі́тити 1.

— Ви давно, — каже [секретар ], — замічені, що у вас не вживеться ні один помічник (Мирний, І, 1954, 156).

Значення в інших словниках

1. замічений — замі́чений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. замічений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до замітити 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. замічений — Зауважений, добачений, побачений, спостережений  Словник чужослів Павло Штепа