запахкати
ЗАПА́ХКАТИ, аю, аєш, док., без додатка і чим, розм. Почати пахкати, утворювати короткі уривчасті звуки, випускаючи газ, пару (про машини, механізми).
Раптом.. запахкав [трактор], заторохтів, чмихнув парою з радіатора й став, як укопаний (Довж., І, 1958, 80);
// Почати випускати дим короткими видихами (при палінні).
Запахкав люлькою Мамай (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 398);
// Залунати (про постріли).
Десь на протилежнім кінці села знялась раптом страшенна колотнеча, запахкали постріли (Гончар, II, 1959, 99).
Словник української мови (СУМ-11)