запашний
ЗАПАШНИ́Й, а, е. Який має сильний приємний запах; ароматний, пахучий.
Процвітала рожа Супроти вікна, Запашна та гожа, Пишна та рясна! (Граб., І, 1959, 162);
Прохор.. ліг на запашне сіно й міцно заснув, як засинають всі здорові люди (Шиян, Баланда, 1957, 188);
// Сповнений пахощів.
Вітрець запашний-запашний шарудить листячком (Тесл., З книги життя, 1918, 209);
*Образно. Перше, що я почув у монастирі, — це чиста, чудова, запашна вкраїнська мова (Коцюб., III, 1956, 140);
Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена (Тич., І, 1957, 16).
Словник української мови (СУМ-11)