запашний

ЗАПАШНИ́Й (який має приємний запах), ДУХМЯ́НИЙ, АРОМА́ТНИЙ, ПАХУ́ЩИЙ розм., ЗАПАХУ́ЩИЙ розм., ПАШИ́СТИЙ розм., ПАХУ́ЧИЙ розм., ЗАПАШИ́СТИЙ розм., БЛАГОУХА́ННИЙ книжн., поет., ПАХКИ́Й рідко, ДУХОВИ́ТИЙ рідко. Весна запашною травою і цвітом нас кличе в луги (О. Ющенко); П'янкий і духмяний полудень завис над лугами (М. Стельмах); З-під лопат золотистим розсипом злітала вгору духмяна, пахуща пшениця (С. Журахович); Яків знайшов суницю, червону, ароматну (А. Шиян); Запахуща квітка гарна Розцвілась на весь садок (П. Грабовський); Квіти клоняться пашисті (М. Рильський); Троянди пахучі п'янкіше запахнуть (М. Рильський); Сонце розлилося, і сама ти вже ніби розчиняєшся в солодкій млості природи, в її запашистих медах... (О. Гончар); Коли ще сплять вітри в лугах благоуханних, на квіти, на траву крізь сльози я дивлюсь (В. Сосюра); Пахким холодним ароматом любисток з м'ятою змагавсь (І. Гончаренко).

Значення в інших словниках

1. запашний — (який з приємним запахом) пахучий, (особливо приємний) духмяний, ароматний.  Словник синонімів Полюги
2. запашний — запашни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
3. запашний — див. АРОМАТНИЙ.  Словник синонімів Караванського
4. запашний — див. пахучий  Словник синонімів Вусика
5. запашний — [запашний] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
6. запашний — -а, -е. Який має сильний приємний запах; ароматний, пахучий. || Сповнений пахощів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. запашний — Запашни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. запашний — ЗАПАШНИ́Й, а, е. Який має сильний приємний запах; ароматний, пахучий. Процвітала рожа Супроти вікна, Запашна та гожа, Пишна та рясна! (Граб., І, 1959, 162); Прохор..  Словник української мови в 11 томах
9. запашний — Запашний, -а́, -е Душистый, пахучій, ароматный. Запашний васильок три запахи має. Чуб. V. 487.  Словник української мови Грінченка