запинка

ЗАПИ́НКА, и, ж. Зупинка, перерва в мові (від хвилювання або внаслідок труднощів у вимові, у виборі потрібного слова).

Побоювання за текст так сильно лякало, що кожна запинка кидала мене в піт (Моє життя в мист., 1955, 130).

Без запи́нки — не перериваючи мови, не запинаючись.

І щодня старий отаман За боки береться, Без запинки прочитає, До впаду сміється (Морд., І, 1958, 520).

Значення в інших словниках

1. запинка — за́пи́нка іменник жіночого роду запи́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. запинка — -и, ж. Зупинка, перерва в мові (від хвилювання або внаслідок труднощів у вимові, у виборі потрібного слова).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. запинка — За́пи́нка, -нки, -нці; -пинки, -пинок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. запинка — Запи́нка, -ки ж. Запинка, остановка.  Словник української мови Грінченка