заповзятливість

ЗАПОВЗЯ́ТЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. заповзя́тливий.

— Угу! — мугикнув щось нерозбірливе єфрейтор.. і, клацнувши з прусською заповзятливістю каблуками, вийшов з кімнати (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 178).

Значення в інших словниках

1. заповзятливість — -вості, ж. Властивість за знач. заповзятливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. заповзятливість — заповзя́тливість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови