заповзято
ЗАПОВЗЯ́ТО. Присл. до заповзя́тий.
Гаряче, заповзято, як і раніш агітував школярів, Валя почав умовляти товариша (Вас., Вибр., 1954, 228);
Головний зоотехнік любив своїх щирих помічниць любов’ю спеціаліста, якому приємно бачити, як заповзято і самовіддано трудяться дівчата (Оров., Зел. повінь, 1961, 37).
Словник української мови (СУМ-11)