запозичувати —
ЗАПОЗИЧАТИ (досвід) переймати, наслідувати; док. ЗАПОЗИЧИТИ, (з чужих культур) зачерпнути, р. засягти, засягнути.
Словник синонімів Караванського
запозичувати —
див. запозичати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
запозичувати —
запози́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
запозичувати —
ПЕРЕЙНЯ́ТИ що від кого і без додатка (навчитися чого-небудь від когось, спостерігаючи за ним), ПЕРЕБРА́ТИ рідше, НАБРА́ТИСЯ розм.; ЗАПОЗИ́ЧИТИ, ПОЗИ́ЧИТИ рідше, ПІДХОПИ́ТИ, ПОХОПИ́ТИ діал. (зробити своїм надбанням). — Недок.
Словник синонімів української мови