запозичувати

запози́чувати

див. запозичати.

Значення в інших словниках

1. запозичувати — ЗАПОЗИЧАТИ (досвід) переймати, наслідувати; док. ЗАПОЗИЧИТИ, (з чужих культур) зачерпнути, р. засягти, засягнути.  Словник синонімів Караванського
2. запозичувати — запози́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. запозичувати — ПЕРЕЙНЯ́ТИ що від кого і без додатка (навчитися чого-небудь від когось, спостерігаючи за ним), ПЕРЕБРА́ТИ рідше, НАБРА́ТИСЯ розм.; ЗАПОЗИ́ЧИТИ, ПОЗИ́ЧИТИ рідше, ПІДХОПИ́ТИ, ПОХОПИ́ТИ діал. (зробити своїм надбанням). — Недок.  Словник синонімів української мови
4. запозичувати — ЗАПОЗИ́ЧУВАТИ див. запозича́ти.  Словник української мови в 11 томах