1. Словник української мови в 11 томах

запозичувати

ЗАПОЗИ́ЧУВАТИ див. запозича́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запозичувати — ЗАПОЗИЧАТИ (досвід) переймати, наслідувати; док. ЗАПОЗИЧИТИ, (з чужих культур) зачерпнути, р. засягти, засягнути. Словник синонімів Караванського
  2. запозичувати — див. запозичати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запозичувати — запози́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. запозичувати — ПЕРЕЙНЯ́ТИ що від кого і без додатка (навчитися чого-небудь від когось, спостерігаючи за ним), ПЕРЕБРА́ТИ рідше, НАБРА́ТИСЯ розм.; ЗАПОЗИ́ЧИТИ, ПОЗИ́ЧИТИ рідше, ПІДХОПИ́ТИ, ПОХОПИ́ТИ діал. (зробити своїм надбанням). — Недок. Словник синонімів української мови