запозичувати
ЗАПОЗИЧАТИ (досвід) переймати, наслідувати; док. ЗАПОЗИЧИТИ, (з чужих культур) зачерпнути, р. засягти, засягнути.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запозичувати — див. запозичати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запозичувати — запози́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- запозичувати — ПЕРЕЙНЯ́ТИ що від кого і без додатка (навчитися чого-небудь від когось, спостерігаючи за ним), ПЕРЕБРА́ТИ рідше, НАБРА́ТИСЯ розм.; ЗАПОЗИ́ЧИТИ, ПОЗИ́ЧИТИ рідше, ПІДХОПИ́ТИ, ПОХОПИ́ТИ діал. (зробити своїм надбанням). — Недок. Словник синонімів української мови
- запозичувати — ЗАПОЗИ́ЧУВАТИ див. запозича́ти. Словник української мови в 11 томах