1. Словник синонімів української мови

запозичувати

ПЕРЕЙНЯ́ТИ що від кого і без додатка (навчитися чого-небудь від когось, спостерігаючи за ним), ПЕРЕБРА́ТИ рідше, НАБРА́ТИСЯ розм.; ЗАПОЗИ́ЧИТИ, ПОЗИ́ЧИТИ рідше, ПІДХОПИ́ТИ, ПОХОПИ́ТИ діал. (зробити своїм надбанням). — Недок.: перейма́ти, перебира́ти, набира́тися, запозича́ти (запози́чувати), позича́ти, підхо́плювати. З добрим поживеш — добро переймеш, а з лихим зійдешся, того й наберешся (прислів'я); — Де ви це слово перейняли? (О. Гончар); Диангі перебрав рибальське майстерство від свого батька (Ю. Смолич); З ким поведешся, того й наберешся (прислів'я); — Оце приїхав, Ониську Артемовичу, до вас на семінар.. Хочу дещо запозичити (О. Гончар); Премудрості риболовецької справи дід Галактіон, напевне, позичив у свого діда (О. Донченко); Метод Багірова незабаром підхопили всі (О. Гончар); В тих мандрах батько мій чимало і пісень Усяких похопив (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запозичувати — ЗАПОЗИЧАТИ (досвід) переймати, наслідувати; док. ЗАПОЗИЧИТИ, (з чужих культур) зачерпнути, р. засягти, засягнути. Словник синонімів Караванського
  2. запозичувати — див. запозичати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запозичувати — запози́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. запозичувати — ЗАПОЗИ́ЧУВАТИ див. запозича́ти. Словник української мови в 11 томах