Словник української мови в 11 томах

запоротися

ЗАПОРО́ТИСЯ, о́реться, док., розм. З силою ввігнатися в що-небудь.

[Христина Архипівна:] Розрізала я [пораненому] штанину, дивлюсь — запоровся в ногу великий осколок (Корн., І, 1955, 134).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. запоротися — -ореться, док., розм. З силою ввігнатися в що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запоротися — запоро́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови