запороха
ЗАПОРО́ХА, и, ж., розм. Порошинка, що попала в око.
Запорохи чоловік Знести не може у очах (Фр., XI, 1952, 77);
*У порівн. Волос був задоволений, що його слово попало, мов запороха, в око (Панч, II, 1956, 11).
Словник української мови (СУМ-11)