Словник української мови в 11 томах

запороха

ЗАПОРО́ХА, и, ж., розм. Порошинка, що попала в око.

Запорохи чоловік Знести не може у очах (Фр., XI, 1952, 77);

*У порівн. Волос був задоволений, що його слово попало, мов запороха, в око (Панч, II, 1956, 11).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. запороха — -и, ж., розм. Порошинка, що втрапила в око.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запороха — запоро́ха іменник жіночого роду порошинка, що попала в око розм.  Орфографічний словник української мови
  3. запороха — Запоро́ха, -хи ж. Пылинка, попавшая въ глазъ. Запорохою в оці муляє. Конст. у. Й Солоха не запороха. Ном. № 13222.  Словник української мови Грінченка