запоєм
ЗАПО́ЄМ, присл. Не відриваючись, із захопленням, надміру.
Працював я, по більшості, безалаберно, запоєм, часом по кілька днів і ночей підряд (Вас., IV, 1960, 59);
Читав він запоєм, ..читав усе, що потрапляло до рук (Донч., II, 1956, 81).
Пи́ти запо́єм див. пи́ти.
Словник української мови (СУМ-11)