запоясник

ЗАПОЯ́СНИК, а, ч., заст. Кинджал.

Обняла посестра побратима, тож лівиця щільно пригортає, а в правиці запоясник блиснув (Л. Укр., І, 1951, 393);

Пані Баличина мовчки вихопила запоясник і всадила в спину Кособудського (Тулуб, Людолови, І, 1957, 111).

Значення в інших словниках

1. запоясник — див. ніж  Словник синонімів Вусика
2. запоясник — -а, ч., заст. Кинджал.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. запоясник — запоя́сник іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
4. запоясник — КИНДЖА́Л, КИНЖА́Л розм., ЗАПОЯ́СНИК заст., ЧИНГА́Л заст. Понад ліжком на стіні висіли шаблі, ятагани, кинджали, рушниці, гвинтівки (О. Стороженко); За поясом стримів кинжал з золотим держалном (І.  Словник синонімів української мови
5. запоясник — Запоя́сник, -ка м. Запоясный ножъ, кинжалъ. Блиснув перед очима турецьким запоясником. К. ЧР. 158.  Словник української мови Грінченка