запруджений
ЗАПРУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запруди́ти.
Лише в 1905 році, під силою величезної бурі революційних повстань і заворушень, сколихнулось було життя-буття вербівчан, але якось швидко все вляглося в старі береги, як стояча вода в наглухо запруджених ставках (Іщук, Вербівчани, 1961, 40);
Уже звечоріло, всі центральні вулиці були геть запруджені людьми (Гур., Життя.., 1954, 297).
Словник української мови (СУМ-11)