Словник української мови в 11 томах

запруджений

ЗАПРУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запруди́ти.

Лише в 1905 році, під силою величезної бурі революційних повстань і заворушень, сколихнулось було життя-буття вербівчан, але якось швидко все вляглося в старі береги, як стояча вода в наглухо запруджених ставках (Іщук, Вербівчани, 1961, 40);

Уже звечоріло, всі центральні вулиці були геть запруджені людьми (Гур., Життя.., 1954, 297).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. запруджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до запрудити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запруджений — запру́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови