запряжений
ЗАПРЯ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запрягти́ 1.
Скриплять татарські гарби, запряжені буйволами і верблюдами (Стор., І, 1957, 77);
Під’їхали сани, запряжені високими сухоребрими кіньми (Кочура, Зол. грамота, 1960, 394);
Коник, запряжений у лінійку, тюпав собі потиху, відганяючись куцим хвостом від набридливих мух (Тют.. Вир, 1964, 73);
//Який запрігся.
Роман обертається, перед ним стоїть запряжений у санчата веселий міняйло Хаскель, усе добро якого вмістилося в двох мішках (Стельмах, I, 1962, 125).
Словник української мови (СУМ-11)