заранній
ЗАРА́ННІЙ, я, є. Дуже ранній; передчасний.
Те слово гаряче Й натхнуло відвагу у серце хлоп’яче, Що тра пильнувать і кохати родину, Нехибно за неї стоять до загину, Хоч би й довелося в заранню могилу Зложити юнацьку, надламану силу! (Стар., Вибр., 1959, 39);
Трохи зараннє материнство надломило юність Барбари, вона ніби постаршала (Ле, Наливайко, 1957, 246).
Словник української мови (СУМ-11)