заржавіти —
див. заіржавіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
заржавіти —
заржаві́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
заржавіти —
док.
Словник жарґонної лексики української мови
заржавіти —
Заржа́ві́ти, -ві́ю, -ві́єш і заіржа́віти, -вію, -вієш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
заржавіти —
Заржавіти, -вію, -єш гл. Заржавѣть. Та вже шаблі заржавіли. н. п. Була колись правда, та заржавіла. Ном. № 6835.
Словник української мови Грінченка