Великий тлумачний словник сучасної мови

заржавіти

заржаві́ти

див. заіржавіти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. заржавіти — заржаві́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. заржавіти — док.  Словник жарґонної лексики української мови
  3. заржавіти — Заржа́ві́ти, -ві́ю, -ві́єш і заіржа́віти, -вію, -вієш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. заржавіти — ЗАРЖАВІ́ТИ див. заіржа́віти.  Словник української мови в 11 томах
  5. заржавіти — Заржавіти, -вію, -єш гл. Заржавѣть. Та вже шаблі заржавіли. н. п. Була колись правда, та заржавіла. Ном. № 6835.  Словник української мови Грінченка