заіржавіти

заіржа́віти

-іє і заржавіти, -іє, док., заіржавлювати, заржавлювати, -ює, недок.

Покритися іржею, ржею.

Значення в інших словниках

1. заіржавіти — заіржа́віти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заіржавіти — Заіржа́віти, -вію, -вієш і заржа́ві́ти, -ві́ю, -ві́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. заіржавіти — ЗАІРЖА́ВІТИ, іє і ЗАРЖАВІ́ТИ, і́є, док. Покритися іржею, ржею. Турбаєві здалося, що весь секрет Горбатюка — саме в цьому. Не повісив [шаблі], як він, не дав заіржавіти… (Руд., Остання шабля, 1959, 85); [Сестра Мархва:] Іч, як замок заржавів..  Словник української мови в 11 томах
4. заіржавіти — Заіржавіти, -вію, -єш гл. Покрыться ржавчиной, заржавѣть. Була колись правда, та заіржавіла. посл.  Словник української мови Грінченка