заручання

ЗАРУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. заруча́ти.

Значення в інших словниках

1. заручання — -я, с. Дія за знач. заручити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. заручання — заруча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. заручання — Заруча́ння, -ня с. = заручини. Там сиділо аж два янголі, вони собі раду радили: «Та й полинем на заручання, де Галочка заручається». Грин. III. 470.  Словник української мови Грінченка