заручання
ЗАРУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. заруча́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заручання — -я, с. Дія за знач. заручити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заручання — заруча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- заручання — Заруча́ння, -ня с. = заручини. Там сиділо аж два янголі, вони собі раду радили: «Та й полинем на заручання, де Галочка заручається». Грин. III. 470. Словник української мови Грінченка