1. Словник української мови Грінченка

заручання

Заруча́ння, -ня

с. = заручини. Там сиділо аж два янголі, вони собі раду радили: «Та й полинем на заручання, де Галочка заручається». Грин. III. 470.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заручання — -я, с. Дія за знач. заручити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. заручання — заруча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. заручання — ЗАРУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. заруча́ти. Словник української мови в 11 томах