заручання

заруча́ння

-я, с.

Дія за знач. заручити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заручання — заруча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. заручання — ЗАРУЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. заруча́ти. Словник української мови в 11 томах
  3. заручання — Заруча́ння, -ня с. = заручини. Там сиділо аж два янголі, вони собі раду радили: «Та й полинем на заручання, де Галочка заручається». Грин. III. 470. Словник української мови Грінченка