зарівно
ЗАРІВНО, присл., діал. Однаково;
// у знач. присудк. сл.
Страх її і жах минувсь увесь, і такий спокій обійняв її, що хоч жити, хоч помирати зараз усе те зарівно (Марко Вовчок, I, 1955, 359).
Словник української мови (СУМ-11)ЗАРІВНО, присл., діал. Однаково;
// у знач. присудк. сл.
Страх її і жах минувсь увесь, і такий спокій обійняв її, що хоч жити, хоч помирати зараз усе те зарівно (Марко Вовчок, I, 1955, 359).
Словник української мови (СУМ-11)