Значення в інших словниках
-
зарівно —
За́рівно: — однаково [54]
Словник з творів Івана Франка
-
зарівно —
Однаково, також, див. зрівна
Словник чужослів Павло Штепа
-
зарівно —
зарі́вно прислівник незмінювана словникова одиниця діал.
Орфографічний словник української мови
-
зарівно —
ЗАРІ́ВНО, ЗАРІ́ВНА, присл., діал. Однаково. Коли не Галя, то хай і... Варвара буде, а я зарівно пропав, бо не буду любити (А. Свидницький); Ні, хто не любить всіх братів, Як сонце Боже, всіх зарівно, Той щиро полюбить не вмів Тебе, коханая Вкраїно! (І.
Словник української мови у 20 томах
-
зарівно —
ОДНА́КОВО присл., НА́РІ́ВНІ, НА́РІ́ВНО, НЕЗГІ́РШЕ (НЕЗГІ́РШ) розм., ОДНА́КО діал., ЗАРІ́ВНО діал. Я знайшов мого Адаменка на фронті, він командував красивим полком, і в його полку не було однаково зодягнених бійців (Ю.
Словник синонімів української мови
-
зарівно —
Зарі́вно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
зарівно —
ЗАРІВНО, присл., діал. Однаково; // у знач. присудк. сл. Страх її і жах минувсь увесь, і такий спокій обійняв її, що хоч жити, хоч помирати зараз усе те зарівно (Марко Вовчок, I, 1955, 359).
Словник української мови в 11 томах
-
зарівно —
Зарівна и зарівно нар. Поровну, ровно, наравнѣ; одинаково; все равно. Укупі грались (панич та лакей — діти) і усе у них зарівна. Мнж. 70. Каждого зілля узяти зарівно. Вона ділить все зо мною — зарівно щастя з бідою. Чуб. V. 519.
Словник української мови Грінченка