зарізяка
ЗАРІЗЯ́КА, и, ч., розм. Те саме, що розбі́йник.
До двору бігла дружина Ганна і кричала, наче за нею гнався цілий гурт зарізяк (Минко, Вибр., 1952, 297);
Побачивши коней і озброєних на них зарізяк, перекупки чимдуж кинулись врозтіч (Сенч., На Бат. горі, 1960, 249).
Словник української мови (СУМ-11)