засекречувати
ЗАСЕКРЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСЕКРЕ́ТИТИ, е́чу, е́тиш, док., перех.
1. Робити що-небудь секретним, недоступним для сторонніх осіб.
Федір Іванович не збирався щось засекречувати, і його тренування ставали школою й для тих, хто сидів на трибунах (Собко, Стадіон, 1954, 325);
[Забрамський:] Так, але Єзерський каже, що Стоней засекретив свій засіб (Коч., II, 1956, 117).
2. розм. Допускати кого-небудь до секретної роботи.
Засекретити працівника.
Словник української мови (СУМ-11)