застіжка
ЗА́СТІЖКА, и, ж., рідко. Те саме, що за́стібка.
Окрему групу виробів з кістки і рогу становлять предмети первісного мистецтва — ручний браслет, ..прикраси у вигляді підвісок, застіжки для одягу і т. ін. (Іст. УРСР, І, 1953, 16);
Сорочка на ньому без застіжки, як у молдаван (Н.-Лев., III, 1956, 268);
Він вправно смикнув замок застіжки й почав діставати з папки якісь папери (Руд., Остання шабля, 1959, 25);
На круглому столику, вкритому важким килимком, лежала розкрита книжка з срібними застіжками (Панч, Гомон. Україна, 1954, 84);
// Стрічка або шнурок для зав’язування комірця сорочки.
Подарую миленькому на застіжку стрічки (Чуб., V, 1874, 194);
Червона стьожка й застіжка були оксамитові (Н.-Лев., І, 1956, 451);
// мн. Петлі, в які просовують стрічку або шнурок для зав’язування комірця сорочки.
В його червона стьожка гарна в застіжках (Номис, 1864, № 11181).
Словник української мови (СУМ-11)